Разом

Ми з ним разом пройшли крізь таку далину,
А він любить мене і веселу, й сумну.
Роздратовану любить і втомлену теж.
Де ще принца такого сьогодні знайдеш?

Щоб любив мою душу і бачив красу,
Щоб до 30 не дав обрізати косу,
Щоби вгадував настрій, думки мої знав,
Що недоліки бачить – і виду не вдав.

Скажуть: так не буває. Нічого. Нехай –
Я на них не зважаю і ти не зважай.
Це дві долі зійшлись і зробилась одна.
Перед нами з тобою ясна далина.

Пташенята

Два сини, як ясени й донечка мала
У неділю після церкви сіли круг стола.
Той хапає булочку, в того хліб в руці
І щебечуть, чубляться, ніби горобці.

В домі повно галасу, аж шибки дзвенять.
З татом ми дивуємось з наших пташенят.
І коли це виросли? Ще ж малі були…
Дні за днями злинули, але як, коли?

Спробуй придивитися як минає час
Ми – дорослі, зайняті, стільки справ у нас.
З-посеред обов’язків і поміж занять
Ледве час знаходимо ми на пташенят.

Треба ними тішитись бо настане час
І на волю випурхнуть діточки від нас
Помандрують радісно підкорять світи.
Будемо молитися, щоб їм легко йти.

Будем хвилюватися як усі батьки.
Ними б навтішатися, поки малюки…
Поки ще окріпнуть в них крильця молоді
У любові, в радості, в батьківськім гнізді.

Після виборів

От і вибори пройшли, люди всі радіють.
Скоро краще заживем – всі це розуміють.
Підрахують голоси, ухвалять ухвали
І прийдуть нові часи так як обіцяли.

Хто раніше дулю мав – поживе зі смаком:
Дуля буде не пісна, дуля буде з маком.
В кого пенсія мала, пільга чи зарплата –
Тому акція нова чим багата хата:

Довідок збери мішок, ксерокопій пачку
І три гривні, або п’ять матимеш подачку.
Хто багато діточок виростив на славу,
Їм майбутнє золоте буде від держави.

Років десь за 50, якщо не раніше.
Вийдем з кризи, заживем незрівнянно ліпше.
Поки що чекай, мовчи, і не потикася.
Ти до обранців нових дурно не чіпайся.

Новий мер чи депутат хай вітчизні служить,
Він корупцію тепер голіруч задушить.
Дай же Боже нам усім до тих днів дожити,
Коли перестане власть красти і дурити.

Бо якщо народ собі хліба не заробить,
То ніхто чужий його багатшим не зробить.
І якщо горбом собі запрацюєш спадок,
То на нього в той же день накладуть податок.

Не робитимеш як віл – гривню не здобудеш.
Обіцянками з TV ситий ти не будеш.
От і вибори пройшли. Що тут говорити?
Запрягайся і працюй якщо хочеш жити.

Коли закінчиться війна

Коли закінчиться війна,
Я буду дякувати Богу,
Що ми пройшли важку дорогу
І вже позаду мить сумна.

Коли закінчиться війна,
Навчить любити мирне небо,
Красу, яка довкола тебе
І сміх тремтячий, мов струна.

Коли закінчиться війна,
То все ж залишаться могили
Героїв, що в землі спочили
На темних плитах імена

Коли закінчиться війна,
Розглянься: ще не все чудово,
Зостались сироти і вдови.
У перемоги є ціна.

Та все-таки чекаєм дня,
В якому пострілів не буде.
Ану ж добріші стануть люди
Коли закінчиться війна?

Вітання татові

Сьогодні в домі в Вас зібралась
Родина чимала.
Сини і невістки, і внуки
Сідають край стола.

У Вас в житті чергова дата,
Вам Бог дає ще рік
І діти всі вітають тата,
Бажають довгий вік.

Для кожного важливо й цінно –
Прийти в родинний дім,
Бо справжня батьківська підтримка
Так необхідна всім.

Не тільки дбати, щось давати,
Робити день і ніч,
Вже «Отче наш» за нас сказати –
Яка велика річ!

Тож ми б хотіли побажати
Здоров’я і добра,
У ласці Божій пробувати
Усе своє життя.

Щоб Ви з дружиною прожили
Щасливих сотню літ,
Щоб Ви ще правнуків женили
І все було як слід.

Щоб кожен день, що розпочався,
Приніс в собі любов
І щоб ніхто не здогадався,
Який Вам рік пішов.