Сынок

Маленький ребенок – лучик света.
Тот, которым наша жизнь согрета.
Кубик, мячик, синие штанишки –
Это детство нашего сынишки.

В уголке скрипучая кроватка,
На подушке кто-то дремлет сладко.
Плюшевые зайчики и мишки
Охраняют крепкий сон сынишки.

Бабье лето

Осень-Осень! Грустно и красиво!
Золотое солнце и туман.
Теплый лучик льнет ко мне игриво –
Лета ускользающий обман.

Утро нарисует мне картинку:
Щеки теплых яблок сквозь листву.
Шелковую нитку-паутинку
Треплет бабье лето на ветру.

Понемногу улетают птицы.
После всех забот увидим мы –
Белым снегом чистые страницы
Выстелит природа для зимы.

Без сумніву

У собі не сумнівайся і журбі не піддавайся.
Бути перша намагайся і на краще сподівайся.
Вчися, змінюйся, старайся
Та собою зоставайся.

Любов – це кожна мить

Не жду я квітів, подарунків, поцілунків.
Не жду постійних я освідчень і зізнань,
Не жду великих героїчних поривань,
Бо не у цьому полягає суть стосунків.
Я жду любові, а любов – це кожна мить,
Це вміння день прожить докору не сказавши.
Це почуття не на сьогодні, а надовше –
Уміння у повазі і турботі жить