День жалоби

От кров і пролилася. І пізно щось казати.
Приходять люди в розпач від випуску новин.
Не до одної хати не повернувся тато,
Не до одної мами не повернувся син.

От вам і день жалоби, от хам і всіх почує,
От вам найбільша цінність і право на життя.
Він сам же вас застрелить і сам же пошкодує,
З паперу прочитає родинам співчуття.

А ви, давайте, вірте в народові присягу,
В слова пусті-порожні, в обіцянки нові.
Звір крові не напився, він знову чує спрагу,
Та це для нього звично – по лікоть у крові.

Він вам пообіцяє велике перемир’я
І вибори прозорі, і вовни сто мішків…
Ви тільки не чіпайте, будь-ласка Межигір’я,
Не заважайте втечі провладних літаків.

У нього військо, танки, і снайпери, і «Беркут»,
За ним Москва і Путін, і сотні бандюків.
А мій народ беззбройний! За що він мусить мерти?
Стріляють в журналістів, в жінок, у лікарів…

Ми кричимо до Бога!!! До кого ще кричати?
Загиблих поіменно всіх знає Він один.
Не до одної хати не повернувся тато,
Не до одної мами не повернувся син.

Rating: 3.8. From 10 votes.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *