З ніжністю

Коли прокинешся і зранку молишся
За всіх нас, кожного, свою сім’ю,
За Тебе дякую, Тобою тішуся,
Хоча це не щодня. Частіше сплю.

Ти на роботу швидко позбираєшся,
Авто сховається мені з очей,
Та довго запах Твій ще зберігається
В постелі, в складочках Твоїх речей.

І як це склалося, коли це сталося,
Що разом ми живем уже роки.
В житті важливого багато сталося,
Ми пара з досвідом, давно батьки.

А Ти дивуєшся що я хвилююся,
Що ще ревную досі і не сплю.
А я ніяк насправді не вгамуюся,
Неначе в перші дні Тебе люблю.

Якщо у офісі на місці праці ти
Один із багатьох і рядовий,
То вдома – сонечко, в родині – таточко,
Найважливіший, самий дорогий.

Ніхто так більше нами не турбується,
Ніхто, як Ти не любить міцно нас.
Посада Сонечка надійно зайнята,
Медаль “За вислуги” вручає час.

Так світ збудований, коли заснований,
Керує Бог на небі й на землі,
А тут, на місці, Тато нам дарований,
Щоб ми захищені були малі.

Rating: 3.9. From 11 votes.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *